Символы для свободных: «…коли ґвалтували солоні вітри» в «Ksi Prostir»

Первый день октября стал особенным для гостей и обитателей одной из наиболее творческих локаций Днепра – Художественного комбината. В свободной мастерской «Ksi Prostir» прошел спектакль театра «ҐЕРЦЬ» под названием «…коли ґвалтували солоні вітри».

Актер закрывает дверь на ключ… и в мастерской начинается жизнь. Любовь, болезненное ожидание, творческий поиск и возвращения домой сливаются в единый поток, актер и зритель становятся частью одного целого. Просторная белая комната постепенно погружается во тьму, но никто не спешит включать свет. Его зажгут всего дважды – синий и потусторонний – как один из образов визуального языка автора. Произведение «…коли ґвалтували солоні вітри (історія про тих, хто…)» наполнено намеками и символами. Ключ к сердцу, погребенный в песке, невидимые струны душ, чай, который никогда не будет выпит – яркий символический язык, созданный режиссером, понятен и близок каждому. Ощущение сопричастности и тесного эмоционального контакта с героями не покидает зрителя  до последней минуты спектакля.

Показ «…коли ґвалтували солоні вітри» проходил в необычном месте — свободной художественной мастерской и стал знаковым для творчества молодого театра. В нем режиссер и актеры экспериментируют над формой, стремятся к взаимодействию с пространством студии и ее обитателями.

Роли в спектакле исполняли молодые днепровские актеры, выпускники Днепровского театрально-художественного колледжа  Владимир Клименко и Катарина Сребницкая. Интересно, что Владимир стал автором музыкального  решения, а Катарина — костюмов. Идея и текст принадлежат режиссеру театра «ҐЕРЦЬ» Даниле Слюсару. Журналисту Misto News удалось пообщаться с Данилой.

— Расскажите, пожалуйста, о мастерской украинского театра«ҐЕРЦЬ». Что отличает ее от других украинских театров?

— На сьогоднішній момент ми не просто ставимо спектаклі. Ми – театральна майстерня, робота якої виливається у витвір мистецтва. Взявши за форму театр, ми послуговуємося всіма його можливостями. Адже, на мою думку, театр – найсильніший із усіх видів синтетичних мистецтв: він може ввібрати в себе будь-які прояви творчої діяльності людини. В наших  роботах заключено найголовніше – життя людське.

Это интересно:  В Днепре мужчина напал на копа

— Как ставили спектакль, который мы увидим сегодня в «Ksi Prostir»?

— Виставу «…коли ґвалтували солоні вітри» створено спеціально для творчої художньої майстерні «Ksi Prostir». Ми об’єднали всі зусилля, аби внести перформативну складову у життя мешканців і гостей креативного простору. Сьогодні дана локація стане тим місцем, де глядач і актор дихатимуть одним повітрям. Вистава відбуватиметься в одній кімнаті, де кожен присутній буде не просто спостерігати за дією, він відчує свою причетність до дійства.

— Как давно вы создали театр?

— Як театр ми існуємо з лютого 2015 року. Зараз наша трупа складається із двох акторів.

— Почему решили работать таким маленьким коллективом?

— Справа не в кількості акторів, а у якості, у силі. Якщо митець, себто актор, сильний, то і двох вистачить.

— Какой перформативный инструментарий вы используете? С какими формами экспериментируете?

—  Ми знаходимося у постійному пошуку незвичайних локацій, прагнемо вийти за межі традиційної сцени. Наприклад, у «Ksi» як вільній художній майстерні, ми можемо розділити з глядачем один простір, стати частинами одного цілого.  У нас є вистава, яку ми показуватимемо просто неба — у Музейному саду (Музей українського живопису). Нам цікаво виходити у публічний простір міста, вибирати відкриті місця, що дають більше можливостей для реалізації задуму. Наприклад, під час виступу у саду буде використано діжку з водою, з якою можна буде взаємодіяти, розхлюпувати у величезній кількості. Також цікавою для нас стала участь у проекті «Ніч в музеї». Тоді ми влаштували показ у діорамі, який згодом вилився в окремий твір – виставу-тризну, присвячену звукам, «Вода у вогні».

— По чьим произведениям вы ставите спектакли?

Это интересно:  Фотофакт. На Рабочей перевернулся ВАЗ

— Це і американська драматургія. Наприклад, твір Теннессі Вільямса було  перекладено з англійської Ольгою Руденко на замовлення театру «ҐЕРЦЬ» спеціально для вистави «(LP) myTennessee». А тексти для сьогоднішньої вистави написав я. Також ми ставили спектаклі за творами Івана Франка та Ліни Костенко.

— Когда состоится премьера нового спектакля театра «ҐЕРЦЬ»?

— У кінці жовтня ми готуємо прем’єру. Вистава також буде за творчістю Теннессі Вільямса. Переклад текстів — Ольги Костенко, за моєю редакцією.

— Какие книги сейчас читаете? О какой прочитанной книге хотели бы рассказать?

— Нещодавно я прочитав книгу найкращих перекладів «українських» творів зі збірок Миколи Гоголя за редакцією Івана Малковича. І тепер я розумію, що це, власне, не переклади, а справжня мова Гоголя. А те, що ми розуміємо під клясичною формою – те, якраз, і є перекладом.

Режиссер и актеры мастерской украинского театра «ҐЕРЦЬ» приглашают всех на премьеру нового спектакля, которая состоится в Днепре 29 и 30 октября в Музее украинской живописи. За творчеством молодого днепровского театра можно следить на странице в социальной сети.

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Алина Орлова / автор статьи
«Странно говорить о дискриминации и ущемлении прав в век вроде бы полного принятия и толерантности» — так начинается история информационного портала «ВIЧЕ».
VICHE
https://teleportrooms.com/