Звільнення з роботи. Що треба знати? (частина 2)

Продовжуємо знайомити читачів з юридичними аспектами  припинення трудового договору.

Юрист Всеукраїнського благодійного фонду «Горєніє» Яна Піявська

Чи можна звільнитися протягом одного дня?

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору. Також працівник може звільнитися протягом одного дня у випадку погодження цієї дати з власником підприємства, тобто, за угодою сторін.

У яких випадках роботодавець може відмовити у звільненні працівника?

Ч. 1 ст. 38 КЗпП передбачає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. Тобто, працівник попередив роботодавця про свій намір покинути це підприємство, але ще 2 тижні продовжує виконувати свої трудові обов’язки.

Водночас роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу. Наприклад, через:

• переїзд на нове місце проживання;
• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
• вступ до навчального закладу;
• неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
• вагітність;
• догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;
• догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;
• вихід на пенсію;
• прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.

Відмова роботодавця звільнити працівника з роботи за власним бажанням суперечить законодавству. Якщо укладено строковий трудовий договір, є деякі обмеження. Частиною першою статті 39 КЗпП передбачено, що строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника у разі:

• хвороби або інвалідності працівника, які перешкоджають виконанню роботи за договором;
• порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору;
• неможливості продовжувати роботу у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП.

Чи є законним звільнення за відмову від роботи в нових умовах? Чи можливе звільнення за відмову працювати при зниженні ставки або на новій посаді?

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

• змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
• прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Звільнення з підстав змін в організації виробництва і праці допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36  Кодексу. Так, роботодавець має право змінити істотні умови праці, включаючи розмір оплати та тривалість робочого часу, попередивши працівника за 2 місяці.

Чи може трудовий договір бути припиненим в усній формі?

Трудовий договір може укладатися як в усній, так і в письмовій формі. У певних випадках, передбачених статтею 24 КЗпП, задля ліпшого забезпечення захисту працівником своїх трудових прав і законних інтересів дотримання письмової форми є обов’язковим:

• при організованому наборі праців­ників;
• при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
• при укладенні контракту;
• у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;
• при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 КЗпП);
• укладенні трудового договору з фізичною особою тощо.

Так, якщо договір був припинений в усній формі, угода про припинення може бути усною. Закон не встановлює форми угоди сторін про припинення трудового договору. Тому така угода може бути виражена як в усній, так і в письмовій формі. Більш доцільною є письмова форма, оскільки вона є достовірним фактом досягнення угоди між сторонами.

Оголосити про звільнення «по телефону» можуть, проте у будь якому разі про звільнення видається наказ, вноситься запис у трудову книжку та сторони підписують відповідну документацію.

Юрист Всеукраїнського благодійного фонду «Горєніє» Світлана Гаврилюк

Чи можна відкликати заяву про звільнення?

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою (стосується звільнення за власним бажанням). Це розповсюджується на всі випадки, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. При домовленості між працівником і власником підприємства,  установи,  організації  або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП  (за угодою сторін) договір припиняється в строк,  визначений сторонами.  Анулювання такої домовленості  може мати   місце   лише   при  взаємній  згоді  про  це  власника  або уповноваженого ним органу і працівника.

Чи можуть звільнити на випробувальному терміні без пояснення причин?

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців.

Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Що робити, якщо вас «виживають» з роботи?

Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами — підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В разі, якщо власником підприємства (керівником) було здійснено порушення трудового законодавства, працівник має право звернутися за захистом своїх порушених прав із заявою до:

• первинної профспілкової організації (стаття 246 КЗпП України);
• в разі виникнення трудового спору — до комісії по трудових спорах, якщо така існує на підприємстві (стаття 221 КЗпП України);
• територіальної державної служби з питань праці;
• до органів виконавчої влади (державні адміністрації) чи місцевого самоврядування (селищні, міські ради);
• з позовною заявою до суду.

Однак необхідно врахувати, що роботодавець може знайти законну причину для звільнення, і відновлювати свої порушені права можливо необхідно буде вже після завершення трудових відносин.

На питання відповідали юристи Всеукраїнського благодійного фонду «Горєніє» Світлана Гаврилюк та Яна Піявська.

Читайте також: Звільнення з роботи. Що треба знати? (частина 1)