Первый день октября стал особенным для гостей и обитателей одной из наиболее творческих локаций Днепра – Художественного комбината. В свободной мастерской «Ksi Prostir» прошел спектакль театра «ҐЕРЦЬ» под названием «…коли ґвалтували солоні вітри».
Актер закрывает дверь на ключ… и в мастерской начинается жизнь. Любовь, болезненное ожидание, творческий поиск и возвращения домой сливаются в единый поток, актер и зритель становятся частью одного целого. Просторная белая комната постепенно погружается во тьму, но никто не спешит включать свет. Его зажгут всего дважды – синий и потусторонний – как один из образов визуального языка автора. Произведение «…коли ґвалтували солоні вітри (історія про тих, хто…)» наполнено намеками и символами. Ключ к сердцу, погребенный в песке, невидимые струны душ, чай, который никогда не будет выпит – яркий символический язык, созданный режиссером, понятен и близок каждому. Ощущение сопричастности и тесного эмоционального контакта с героями не покидает зрителя до последней минуты спектакля.
Показ «…коли ґвалтували солоні вітри» проходил в необычном месте — свободной художественной мастерской и стал знаковым для творчества молодого театра. В нем режиссер и актеры экспериментируют над формой, стремятся к взаимодействию с пространством студии и ее обитателями.
Роли в спектакле исполняли молодые днепровские актеры, выпускники Днепровского театрально-художественного колледжа Владимир Клименко и Катарина Сребницкая. Интересно, что Владимир стал автором музыкального решения, а Катарина — костюмов. Идея и текст принадлежат режиссеру театра «ҐЕРЦЬ» Даниле Слюсару. Журналисту Misto News удалось пообщаться с Данилой.
— Расскажите, пожалуйста, о мастерской украинского театра«ҐЕРЦЬ». Что отличает ее от других украинских театров?
— На сьогоднішній момент ми не просто ставимо спектаклі. Ми – театральна майстерня, робота якої виливається у витвір мистецтва. Взявши за форму театр, ми послуговуємося всіма його можливостями. Адже, на мою думку, театр – найсильніший із усіх видів синтетичних мистецтв: він може ввібрати в себе будь-які прояви творчої діяльності людини. В наших роботах заключено найголовніше – життя людське.
— Как ставили спектакль, который мы увидим сегодня в «Ksi Prostir»?
— Виставу «…коли ґвалтували солоні вітри» створено спеціально для творчої художньої майстерні «Ksi Prostir». Ми об’єднали всі зусилля, аби внести перформативну складову у життя мешканців і гостей креативного простору. Сьогодні дана локація стане тим місцем, де глядач і актор дихатимуть одним повітрям. Вистава відбуватиметься в одній кімнаті, де кожен присутній буде не просто спостерігати за дією, він відчує свою причетність до дійства.
— Как давно вы создали театр?
— Як театр ми існуємо з лютого 2015 року. Зараз наша трупа складається із двох акторів.
— Почему решили работать таким маленьким коллективом?
— Справа не в кількості акторів, а у якості, у силі. Якщо митець, себто актор, сильний, то і двох вистачить.
— Какой перформативный инструментарий вы используете? С какими формами экспериментируете?
— Ми знаходимося у постійному пошуку незвичайних локацій, прагнемо вийти за межі традиційної сцени. Наприклад, у «Ksi» як вільній художній майстерні, ми можемо розділити з глядачем один простір, стати частинами одного цілого. У нас є вистава, яку ми показуватимемо просто неба — у Музейному саду (Музей українського живопису). Нам цікаво виходити у публічний простір міста, вибирати відкриті місця, що дають більше можливостей для реалізації задуму. Наприклад, під час виступу у саду буде використано діжку з водою, з якою можна буде взаємодіяти, розхлюпувати у величезній кількості. Також цікавою для нас стала участь у проекті «Ніч в музеї». Тоді ми влаштували показ у діорамі, який згодом вилився в окремий твір – виставу-тризну, присвячену звукам, «Вода у вогні».
— По чьим произведениям вы ставите спектакли?
— Це і американська драматургія. Наприклад, твір Теннессі Вільямса було перекладено з англійської Ольгою Руденко на замовлення театру «ҐЕРЦЬ» спеціально для вистави «(LP) myTennessee». А тексти для сьогоднішньої вистави написав я. Також ми ставили спектаклі за творами Івана Франка та Ліни Костенко.
— Когда состоится премьера нового спектакля театра «ҐЕРЦЬ»?
— У кінці жовтня ми готуємо прем’єру. Вистава також буде за творчістю Теннессі Вільямса. Переклад текстів — Ольги Костенко, за моєю редакцією.
— Какие книги сейчас читаете? О какой прочитанной книге хотели бы рассказать?
— Нещодавно я прочитав книгу найкращих перекладів «українських» творів зі збірок Миколи Гоголя за редакцією Івана Малковича. І тепер я розумію, що це, власне, не переклади, а справжня мова Гоголя. А те, що ми розуміємо під клясичною формою – те, якраз, і є перекладом.
Режиссер и актеры мастерской украинского театра «ҐЕРЦЬ» приглашают всех на премьеру нового спектакля, которая состоится в Днепре 29 и 30 октября в Музее украинской живописи. За творчеством молодого днепровского театра можно следить на странице в социальной сети.
